інформаційна платформа для людей поважного віку

П’ятеро українських письменників і письменниць, які говорили про дискримінацію

Ми звикли вважати наших виданих письменників і письменниць, передусім, символами свідомої патріотичної позиції. І це, безсумнівно, так. Але, окрім цього, вони говорили і про явища  дискримінації, з якими бореться сучасне суспільство. 

 1. Михайло Коцюбинський про особистий простір

Фото: Alekon Pictures

У своєму знаметому «Intermezzo» Коцюбинський говорив про вигорання внаслідок втручання в особистий простір. І про важливість часу, проведеного наодинці із собою:

«Я утомився.

Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже. А врешті — хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім. Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину.»

Про те, чому не можна порушувати особистий простір іншої людини, та які психологічні наслідки може мати таке втручання, ми раніше говорили із заступницею голови центру «Жіночі перспективи», Мартою Чумало.

2. Ліна Костенко про інформаційну гігієну

Фото: Markus Spiske

«Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, – інформація була нашою здобиччю. Тепер ми – здобич інформації», – так висловилась поетеса і письменниця у романі «Записки українського самашедшого», що вийшов у 2010-му.

Складно не погодитись! Більш ніж очевидну залізну завісу сьогодні замінила неочевидна інформаційна бульбашка, а від інформаційного потоку, який кишить фейками і маніпуляціями, потрібно обов’язково рятуватись медіаграмотністю та інформаційною дієтою.

Більше про основні правила інформаційної гігієни можна прочитати у нашому буклеті.

3. Григорій Сковорода про навчання протягом життя

Фото: Siora Photography

Знаменитий філософ, який працював і вчителем, багато говорив про те, як важливо не припиняти вчитись. Ось деякі його цитати на цю тему:

«Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися,  хоча б зовні він здавався бездіяльним».

«Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого».

«Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!».

Розум, як і тіло, потрібно підтримувати у формі. І навчання протягом життя стане для цього прекрасним інструментом. До того ж, воно допоможе уникнути дискримінації за ознакою віку при прийомі на роботу, яка сьогодні, нажаль, є поширеною проблемою.

Про те, як не мати проблем з роботою завдяки навчанню, ми раніше спілкувались із HR-менеджеркою, Оксаною Шаховою.

4. Леся Українка про права людини

Фото: Becca Tapert

Мало хто асоціює Лесю Українку з хворобою та обмеженнями через інвалідність. Її поезія, проза і висловлювання випромінюють сильну життєву енергію, цілеспрямованість і більш ніж прогресивні погляди.

Про її хворобу (а це був туберкульоз кісток, який вразив праву ногу, обмеживши письменницю в мобільності,  і кисті обох рук, що відібрало у неї одне з улюблених занять – гру на фортепіано), мама Лесі Українки, Олена Пчілка, казала: «…Дивлячись на Лесю, не раз і не два винуватила себе, що врятувала її, коли вона дуже слабувала на першому році життя. (…) Чи ж смерть не була б кращою долею, ніж теперішнє її життя, котре і у неї, і у всіх найприхильніших до неї людей будить тільки тяжкий жаль».

Втім, Леся Українка викликає тільки захват. Інвалідність не завадила їй стати однією з ключових постатей в українській історії.

А от що письменниця вона сказала про вік і про різні покоління:

«Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може».

А ми хочемо нагадати, що дискримінація за ознакою інвалідності, ейджизм (дискримінація за ознакою віку), як і інші види дискримінації, можуть бути шкідливим для здоров’я і повноцінного соціального життя. Детальніше про це можна прочитати у наших попередніх матеріалах:

Чому з віком ми часом замикаємось в собі?

Конкурси, фестивалі, навчання… Чому деякі активності мають вікові обмеження?

Про що ми переживаємо в старшому віці?

Поговоримо про дискримінацію?

Те, про що мовчать.

5. …І Олесь Гончар про обов’язки

Фото: Tingey Injury

«Свобода патлата, голова в неї немита, а найчастіше вона має вигляд сердито піднятих, судорожне стиснутих кулаків…»,  – так написав письменник в своєму найвідомішому романі «Собор», який, доречі, був номінований на Нобелівську премію, і водночас розкритикований радянською владою.

Тема справжньої, відповідальної свободи і прав людини, які завжди йдуть «в комлекті» з обов’язками – родзинка цього письменника. Він говорив про неї і у своїій «Бригантині» – тоноко-психологічній повісті про життя підлітків у спецшколі для правопорушників.

Про вирішення конфліктних питань у правовий спосіб як ознаку цивілізованої країни, а ще – про Закон України «Про безоплатну правову допомогу» можна прочитати у нашій розмові з начальницею відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області, Оленою Омельченко.

Матеріал підготувала Віра Градюк. Фото: unsplash.com.

ПРО100

інформаційна платформа для людей поважного віку

“Сайт розроблено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО «Суспільство і право» і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Суспільство і право» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу”

ВИ МОЖЕТЕ НАПИСАТИ НАМ,
АБО ЗАМОВИТИ БЕЗКОШТОВНИЙ ЗВОРОТНІЙ ДЗВІНОК