Те, про що мовчать

У нашій минулій розмові з психологинею, лайф-коучем і ветеранкою, Валентиною Савченко, за «кадром» ми зачепили дуже непросту тему – тему суїциду у старшому віці. Виявляється, це явище поширене. Але його вправно замовчують: навіть не завжди фіксуючи відповідну причину смерті – а «списуючи» все на вік… І таке замовчування призводить до того, що ані суспільство, ані навіть рідні діти і внуки не мають реального уявлення про це явище. До того ж, що самогубство може бути і пасивним – у формі алкоголізму, наркоманії чи інших деструктивних звичок. Тож ми вирішили присвятити цій темі окрему розмову.

 – Розкажіть, будь ласка, що може довести до суїциду у старшому віці? І як дбати про ментальне здоров’я?

– Тема суїциду складна та актуальна. Війна, фінансово-економічна криза, політична нестабільність, екологічні катастрофи, безробіття, втрата майна, Covid-19, самотність, розлучення,  нерозділене кохання, смерть близьких, соціальна напруга та інші стрес-фактори «гарантують»  високий градус  хронічної психоемоційної нестабільності,  яка  має всі шанси трансформуватися в бажання накласти на себе руки.  І я, відчувши цей  деструктивний вплив  на собі, маю власний  досвід виходу з  небезпечних темних кутків відчаю, безнадії та безвихіддя. Дякую тим, хто був і є поруч.

«Всі ми – звичайні живі люди, які з різних причин періодично опиняються в черговому кризовому психологічному стані. Таке  життя. Але, воно варте того, щоб зробити вибір на його користь»

Розуміючи, якою має бути ефективна допомога, намагаюсь тримати в постійному полі зору певне коло близьких  мені людей.  Їм  35- 60 років. Це чоловіки та жінки, які мають різний освітній  рівень, самотні та з родиною. За статусом серед них є службовці,  ветеранки, пенсіонери, безробітний, інвалід, керівник та приватний підприємець. Рівень статків та наявність чи відсутність майна  не гарантує їм імунітету від душевного болю та внутрішніх страждань.  Всі ми – звичайні живі люди, які з різних причин періодично опиняються в черговому кризовому психологічному стані. Таке  життя. Але воно варте того, щоб зробити вибір на його користь.

«Насправді, в будь якій ситуації людина не має бажання померти: вона не знає, як далі жити»

Зовні моя група ризику здається настільки ресурсною та стресостійкою, що  оточуючі навіть  не здогадуються про те, що саме ці сильні  люди, на певному етапі, мають потребу в посиленій увазі та піклуванні. До того ж, важливо володіти необхідною інформацією  та бути обізнаним  щодо  маркерів/ознак кризового психологічного стану людини. Та своєчасно помітити  і запобігти найгіршому. А ще – важливо  навчитись самому звертатися за допомогою, якщо вам погано не тільки на рівні фізики, а й психіки. Адже, система вчила нас змалечку  своєчасно реагувати на тілесний біль та ігнорувати  душевні страждання, намагаючись самовилікуватись алкоголем, наркотиками, надмірною працею та іншим.   

«Соціальна смерть — процес і результат самоусунення  або виключення індивіда   з життя соціуму. Неважливо, з яких причин і як:  була людина, і в якусь мить зникла з соціального горизонту. Помітили лише тоді, коли почули  сумну звістку та запрошення  на прощання з тілом»

Я вкотре переконалася в тому, що в першу чергу  людей старшого віку підштовхують до суїциду  не фізичні хвороби, а втрата життєвих сенсів – фундаменту нашого буття. Саме життєві сенси  дарують нам внутрішні  сили, натхнення, нові цілі,  відданість мріям та бажання жити та творити кожен свій день. А паспортні цифри лише додають глибокої поваги до часу, мудрості та сміливості.  Це про віру, надію і любов до себе та оточуючого світу…

Насправді, в будь якій ситуації людина не має бажання померти: вона не знає, як далі жити. Тобто, не бачить альтернативних шляхів виходу з тієї чи іншої ситуації. «Тунельне» мислення та відсутність надійного плеча поруч практично не залишає шансів подивитись на проблему іншими очима та  під іншим кутом. А саме це допомогло б змінити думки, плани та дії.

«…в першу чергу  людей старшого віку підштовхують до суїциду  не фізичні хвороби, а втрата життєвих сенсів – фундаменту нашого буття»

Так важливо спробувати змінювати негативні думки на продуктивні!

Саме  індивідуальна система мислення людини запускає або програму   самознищення фізичного тіла  та активізує виникнення хвороб, чи навпаки,  спонукає організм одужувати та зміцнюватись. Психіка вміє  професійно керувати тілом. Іноді, ми здатні на нереальне: варто лише відчути поруч  надійне плече та любляче серце.

Нажаль, саме сьогодні значна частина чоловіків та жінок вікової групи 45+ потрапляє в цупкі пазурі соціальної смерті.

Яка вона, соціальна смерть? Соціальна смерть — це процес і результат самоусунення  або виключення індивіда з життя соціуму. Неважливо, з яких причин і як:  була людина, і в якусь мить зникла з соціального горизонту. Помітили лише тоді, коли почули  сумну звістку та запрошення  на прощання з тілом. Сучасна проза життя, до якої звикають, мов до Covid-19.  Найгірше, що подібне явище стає нормою. Кожен із нас має всі шанси бути наступним. Сумна картинка, але вихід є – реанімація суспільно значущої цінності – людяності. І, хай кожен почне з себе. Щодня. Маленький вчинок світла та добра.

Ми – соціальні. Саме тому, в будь-якому віці,  вкрай потребуємо  щоденних контактів з «собі подібними». А  наявність якісного  підтримуючого оточення (родина, друзі, колеги, сусіди та інші) дарує крила і сили здолати будь які труднощі та хвороби.

Я знайома з людьми, які поскаржились, що, окрім як з продавчинею на касі магазину, (в який вони мусять ходити один раз на тиждень), ні з ким не спілкувались протягом останніх 3 – 6 місяців. Чи не жахливий факт?

Саме брак якісних соціальних контактів підштовхує до негативних  думок – емоцій- дій.

Я радію, що нарешті в нашій країні розпочалися  цілеспрямовані  рухи по профілактиці суїциду як урядовими структурами, так і громадськими організаціями. Використовується найкращий світовий досвід та напрацьовується власний. Загалу пропонуються  змістовні та якісні просвітницькі заходи, семінари, цільові програми та тренінги,  гарячі цілодобові телефонні лінії та інше.

Але варто пам’ятати, що, перш за все, кожен із нас несе повну відповідальність за сенси і змісти власного життя. Бути здоровим чи хворим, сумним чи щасливим – свідомий вибір кожного.

Тому ділюсь власним рецептом вітамінів для душі і тіла.  Системність = дієвість.

1. Починай ранок з Подяки.
2. Заплануй і протягом дня зроби одну добру справу.
3. Подякуй кожній клітині твого тіла за її цілодобову роботу.
4. Якщо хворієш – дякуй хворобі і вступай з нею в конструктивний діалог. Вона намагається донести важливу для тебе інформацію (це – не альтернатива лікарським порадам, а суттєве доповнення).
5. Дихальні вправи (я обрала курс системного дихання «Щастя»).
6. Фізичні вправи (15 хв).
7. Незалежно від пори року – обливання холодною водою.
8. Люблю запашну каву та легкий сніданок.
9. Зроби те, що на крок наблизить тебе до твоєї мрії.
10. Що б ти не робив протягом дня, здійсни мінімум три соціальних контакти: розмова по телефону, контакт з сусідами, побачення, активна переписка, похід в магазин, бібліотеку, прогулянка в парк та інше.
11. Максимально більше рухайся. Будь активним.
12. Поважай свій час на відпочинок.
13. Приділи навчанню 30- 60 хв. свого часу.
14. Смійся! Гумор – це родзинка нашого Буття.
15. Зроби вправу « Думати по іншому»:

• Відслідкуй одну негативну думку. Проаналізуй, яка ситуація її народжує?
• Які емоції/стани вона (думка) викликає у тебе?
• Які дії ти здійснюєш під впливом цих емоцій (формування яких забезпечує твоя негативна думка, що виникає як реакція на конкретну ситуацію)?
• Що ти отримуєш в результаті цих дій?
• Якщо не відчуваєш себе щасливим, зміни негативну думку на продуктивну до цієї ж конкретної ситуації. Змінив?
• Які емоції викликає продуктивна думка?
• Які дії запускають нові емоції?
• Які результати ти отримуєш?
• Тобі краще? Ти посміхаєшся? Вітаю!

Рекомендую знайти своє. Саме ваше – унікальне і найефективніше.

Найцінніше для нас – це час. Тому дозвольте Собі Сміливість Жити!

Щасти!

Висловлюємо подяку за непросту і відверту розмову. Спілкувалась Віра Градюк. Матеріал створено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО “Суспільство і право” і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Фото авторки.