Поговоримо про дискримінацію?
Дискримінація – це набір стереотипів та деструктивних звичок у поведінці, які обмежують права і свободи інших людей. Ми поговоримо про поширені сьогодні види дискримінації.
Ейджизм – дискримінація за ознакою віку.
Ейджизм не стосується конкретної вікової категорії. Тут йдеться, скоріш, про упередження щодо того, чим «можна» займатись, та як «потрібно» жити у певному віці: «Сиди і виховуй внуків, яка третя освіта?!», або: «Ти ще замолодий для громадської діяльності».
Фото: “Суспільство і право”
Ейджизм часто зустрічається при прийомі на роботу: серед оголошень про пошук працівників нерідко можна зустріти віковий ценз: «до … років». При тому, що з професійної точки зору такі обмеження, зазвичай, ніяк не обґрунтовані. Втім, з ейджизмом стикаються і «занадто молоді». Наприклад, якщо шукають співробітника, завданням якого буде врегулювання конфліктних ситуацій, перевагу можуть надати старшому спеціалісту – як досвідченішому. Втім, старший вік не завжди гарантує вміння врегулювати конфліктну ситуацію. Так само, як і молодий вік не означає, що відповідних навичок у людини немає.
Ейблізм – дискримінація людей з інвалідністю.
Може виявлятись, наприклад, у відсутності універсального дизайну (наявності пандусів і т.ін.), що ускладнює життя людей, які пересуваються на візках.
Фото: Viktor Bystrov, unsplash.com
Ейблізм може виявлятись при прийомі на роботу, до навчальних закладів. Та у стереотипізації щодо рис характеру, здібностей, навичок людини.
Ейблізм характерний тим, що на першому плані стоїть інвалідність людини, а не її особистість.
Гендерна дискримінація, сексизм – дискримінація за ознакою статі.
Це упереджене ставлення та набір стереотипних уявлень про те, як має виглядати життя чоловіка чи жінки: «справжній чоловік повинен забезпечувати сім’ю», «справжня жінка повинна присвятити життя дітям».
Фото: Dainis Graveris, unsplash.com
Гендерні стереотипи можуть впливати на нас від дитинства (коли дитині закладають певні моделі поведінки з огляду на її стать) до прийому на роботу (із списком «чоловічих» та «жіночих» професій). Ми звикли думати, що, зазвичай, саме жінкам складніше знайти роботу у «чоловічій» професії. Втім, гендерна дискримінація може діяти в обидва боки: «Це не заняття для справжнього чоловіка», «Жінки м’якше спілкуються з клієнтами», – все це також можна почути на співбесідах.
Пов’язана із цим видом дискримінації і сексуальна об’єктивація – ставлення до людини виключно як до сексуального об’єкту, з ігноруванням особистості.
Фото: Dainis Graveris, unsplash.com
Лукізм – упереджене ставлення до людини з огляду на її зовнішню привабливість.
Або ж таке собі стереотипне оцінювання людини: якщо красива, значить, хороша, добра. Некрасива – відповідно, нехороша, недобра.
Фото: unsplash.com
Із лукізмом, знов-таки, часто можна стикнутись при прийомі на роботу: оголошення про вакантні посади на спеціалізованих сайтах рясніють вимогами від кандидатів «приємної» або ж «презентабельної» зовнішності. А також закликами: «Резюме без фото розглядатись не будуть». Які, доречі, є порушенням прав людини та українського законодавства: адже роботодавець має право вимагати від потенційного працівника тільки тих навичок, які безпосередньо необхідні у виконанні роботи.
Видів дискримінації може бути багато. Періодично суспільство хворіє ними, як живий організм. І деякими з них (наприклад, расовою дискримінацією) таки вдається «перехворіти». Та на їхнє місце приходять нові стереотипи, які щоразу є для нас екзаменом на людяність: це може бути упереджене ставлення до віруючих людей, новоспечених матусь, еко-активістів, дітей або людей конкретної національності.
Характерними ознаками будь-якого виду дискримінації є упереджене ставлення, приниження, психологічний тиск, неповага та оцінювання людини лише за певною ознакою. Незалежно від того, за якою ознакою дискримінують людину, це негативно впливає на якість її життя, та на здоров’я. Тож, перш ніж заговорити із кимсь мовою стереотипів, задумайтесь: що, як завтра до виокремленої групи потрапите ви?..
Віра Градюк. Матеріал створено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО “Суспільство і право” і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу.