Словник медіаграмотності

Під час нашої останньої зустрічі з людьми поважного віку та партнерськими організаціями прозвучало побажання створити словничок термінів, які ми вживаємо, коли говоримо про медіаграмотність. Виконуємо ваші побажання.

Фото: Charles Chen

Блогер

Людина, яка використовує свій профіль у соціальних мережах як інформаційний простір, регулярно і публічнопублікуючи інформацію: це може бути як блог професіонала (юриста, медика), так і блог про власне щоденне життя, мама-блог та ін.  Якщо ведення блогу – основна діяльність людини, то і основним її доходом буде реклама, розміщена у ньому. Часто ця реклама не очевидна, а ховається за такими собі порадами «тільки своїх»: «Ой, дівчатка, купила чудовий пилосос, така задоволена!». Зараз (наприклад, в Instagram) вже існують позначки «платне партнерство» для дописів, які є насправді є рекламними інтеграціями. Але поки ці позначки є не на всіх рекламних постах. Блогери часто не купують нічого із тих речей, які з’являються у їхній постах. У них популярна система бартеру. Наприклад, побутову техніку, косметику чи туристичну путівку блогерові можуть вислати в обмін на рекламу. Отож, той «чудовий пилосос» навряд хтось купував.

Красиву картинку життя блогера (повну якісних фотографій, кольорових подушок та красивого одягу) створюють професійні фотографи, або ж і ціла команда професіоналів, які працюють за контрактом. Часом блоги можуть виглядати, як ідеальна картинка життя. Втім, не варто порівнювати своє «неідеальне» життя із яскравими фото блогера. Адже це – його робота.

Бот

Автоматизована програма, яка «пише» замість реальних людей замовні коментарі. Або ж людина, яка заробляє на життя написанням таких коментарів із спеціально створених для цього акаунтів. Найчастіше ботів можна «виловити» на сайтах із відгуками про товари і послуги, або в соціальних мережах.

Боти можуть займатися не тільки прихованою рекламою, але й політичними провокаціями.

У соціальних мережах їх можна розпізнати за пустими акаунтами без фотографій і дописів.

Але головне – розуміти, що коментар в інтернеті – це не завжди правдива думка реальної людини.

Фото: Alex Knight

Інфлюексер або лідер думок

(Від англ. «influence»  – вплив). Блогер, який які має багатотисячні, а часом і кількамільйонні аудиторії у соціальних мережах. Може у більшій чи меншій мірі бути авторитетом для своєї аудиторії.

Інформаційна бульбашка

Система алгоритмів соціальний мереж та пошукових систем, запрограмована на те, щоб «підкидати» вам тільки ті думки/людей/пости, які подобаються. Створена для того, аби людям було приємніше проводити час в Інтернеті (і, відповідно, щоб «сеанси» у ньому тривали довше).  З часом може спотворювати об’єктивну картину реальності, створивши віртуальний світ, в якому немає альтернативних чи опозиційних думок.

Інфоцигани*

*Редакція «Про100» не вважає термін «інфоцигани» толерантним. Втім, саме такий термін вже є усталеним в інформаційному просторі, тож вважаємо за потрібне його роз’яснити. Термін немає нічого спільного із людьми ромської національності.

Публічні люди (зазвичай, блогери), які намагаються продати навчальні курси, що насправді не мають високої інтелектуальної цінності, та не дадуть обіцяного результату. Найчастіше це поради щодо бізнесу, чи щось у стилі «як бути успішним і гармонійним». Перш ніж купити такий курс, варто перевірити освіту у галузі, в якій тренер курсу роздаватиме поради. А, по-друге, реальні досягнення цієї людини. Варто критично ставитись до абстрактних описів у стилі «віднайди свою гармонію зі мною».

Фото: Mathieu Stern

Клікбейт

Емоційний, часто провокативний заголовок новини («Шок!», «Сенсація!», «Ви не повірите!», «От що від нас приховували медики…» і т.ін.), головною метою якого є, щоб читачі на нього «клікали» і переходили за посиланням на сайт із новиною. Це збільшує кількість відвідувань сайту, і, відповідно, вартість реклами на ньому. Часто зміст такої статті не відповідає інтригуючому заголовку.

Сторітеліг (від англ. «story», «tell» – розповідати історію)

Техніка оповіді, яку застосовують, щоб розповісти історію конкретного героя. «Фундамент» сторітелінгу – це п’ять «пазлів»:

• Герой
• Мета, до якої йде герой
• Антигерой
• Те, що допомагає герою
• Те, що перешкоджає герою

І, якщо раніше сторітелінг використовували в літературі і театрі, то зараз ця техніка «перекочувала» і до маркетингу, реклами, політики та інших сфер життя.

У рекламі шампуню чи крему для рук можна побачити драматичну або зворушливу історію, яка нічого не залишить байдужим. Така реклама викликає сильні емоції (і, відповідно, запам’ятовується), а також створює ілюзію того, що, купуючи цей товар, ми ніби переживаємо ті ж емоції, або підтримуємо загальну ідею ролика. Така реклама не має нічого спільного з якісними характеристиками товару.

А у політиці сторітелінг допомагає створити імідж чи то «хлопця з народу», чи «чесного фермера», чи іншого народного улюбленця, відволікаючи від реальної якості наданих чиновником послуг.

Фото: Esteban Lopez

Фейк (від англ. «fake» – підробка)

– неправдива новина, або спотворений інтерпретацією факт.

Детально про те, як розрізняти правдиві новини і фейки, можна прочитати в нашому матеріалі.

Фішинг (від англ. «fishing» – риболовля)

Шахрайство в інтернеті. Головними гачками є прохання залишити пароль від пошти чи облікового запису, або ж пін-коду до банківської карти на сторонньому сайті.

Ознаками фішингу є заклики до швидких дій («Перейдіть за посиланням, «На Вас оформлено оплату/Ви виграли приз/Вашу банківську карту заблоковано – передзвоніть» та ін.).

Фото: Trophy Technology

Матеріал підготувала Віра Градюк. Фото: unsplash.com