Хіт-парад ознак фейкових новин

Фото: Ariana Tafur, unslash.com

Вміння відрізняти неправдиві новини і маніпуляції серед щоденного інформаційного потоку – це знання, які сьогодні потрібні кожному. Знайомтесь з нашим «хіт-парадом» ознак того, що стрічку новин варто прогорнути далі.

7 місце: Яскрава емоційна забарвленість

«Шок!», «Сенсація!», «Ви не повірите…», – емоційні заголовки мають одразу насторожити і змусити задуматись, чи вартий такий матеріал уваги.

Адже надавати емоційного забарвлення події – не робота журналіста. Його робота – об’єктивно розповісти про подію. А емоційну оцінку дають (або не дають) читачі. Такі заголовки називають «клікбейтами». І часто буває так, що…

6 місце: …Емоційний заголовок не відповідає змістові статті

Але ви уже клікнули на посилання, а саме це й потрібно авторам для збільшення переглядів матеріалу, і, відповідно, заробітку.

Що робити? Краще утриматись від перегляду новин із «шокуючими» заголовками.

5 місце: Ненадійні інформатори

У грамотно написаній новині завжди є посилання на першоджерело. Наприклад: заявив міністр, виступив із офіційною заявою депутат. До інформації має додаватись посилання на відео, або, наприклад, на офіційну сторінку міністерства із заявою.

«Експерти застерігають» та «надійні джерела повідомляють» – такі собі аргументи. Вже й не згадуючи про про багатостраждальних британських вчених.

Якщо ж йдеться про конкретного «експерта у області…», варто не полінуватись та перевірити реальну компетенцію людини. Та наявність, наприклад, політичної заангажованості, яка може промовляти сама за себе.

Словом, у будь-яких незрозумілих ситуаціях шукайте першоджерело. Воно має бути надійним та перевіреним.

4 місце: Думка, оцінка, припущення ≠ факт

Але саме так часом формують заголовки новин. Якщо спортивний експерт припускає, що наша футбольна команда переможе, то радіти ще рано. І, якщо з футболом ми не тішимо себе ілюзіями, то з політичним і економічними прогнозами усе складніше.

3 місце: Розповсюдження стереотипів на навішування ярликів

…Є одним із методів пропаганди та вважається неетичним. Тож, анекдоти про блондинок і новини у тому ж стилі навряд можна назвати якісними контентом.

2 місце: Упереджене і однобоке висвітлення події

Наприклад, коментарі беруть тільки з одного боку «барикад». У журналістиці є правило: якщо ми говоримо щось про людину, то повинні дати їй змогу прокоментувати це. Для об’єктивної оцінки ситуації варто почитати про одну подію у різних ЗМІ.

Завжди варто пам’ятати: фейки не фабрикують просто так. Вони приносять вигоду своїм авторам.

А переможне 1 місце нашого хіт-параду із задоволенням віддаємо теоріям змови

Якщо стаття чи пост написані у стилі: «Масони домовились з іншопланетянами…», – це серйозний привід задуматись і прогорнути стрічку новин далі.

P.S.: Щоб почуватись як риба у інформаційному океані, варто дотримуватись кількох базових принципів:

Дивіться на інформацію критично. Питайте самі у себе: кому може бути вигідне поширення такої інформації? Чи намагаються у мене викликати емоції? Якщо так, то які саме? Кому вигідно, що велика кількість людей відчувала такі емоції?
Відмовтесь від стереотипів, адже вони є чудовим ґрунтом для пропаганди.
Перевіряйте. Інтернет дає нам чудову можливість: прочитати про одну подію із різних джерел, навіть по всьому світу. Знання іноземних мов тільки допоможе об’єктивно оцінити ситуацію.
Додайте здорову дозу скептицизму до свого сеансу перегляду новин. Адже беззаперечних авторитетів, які ніколи не помиляються, не існує.
Оцінюйте політиків за якістю наданих послуг, а не за лозунгами і образами. Чиновники мають якісно виконувати своє замовлення – ввірені їм функції. Створений іміджмейкерами образ політика (незалежно від того, чи це образ «хлопця з народу», «чесного фермера» або «відважного гетьмана») не має нічого спільного з якісним виконанням цих функцій.

Віра Градюк. Матеріал створено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО “Суспільство і право” і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Фото: unsplash.com.