5 щоденних звичок для вияву поваги до захисників і захисниць

Фото: Marjan Blan, з Unsplash.com

В країні йде війна, і ми щодня звикаємо до життя у іншій реальності. Її невід’ємною частиною є і новий етикет.

Ми поспілкувались із лікарями і зробили підбірку щоденних звичок, які під силу освоїти кожному з нас. Ці прості правила допоможуть проявити повагу і вдячність нашим військовим. А також зробити безпечнішим життя переселенців, які втекли від війни.

Більшість із цих правил є нормою не тільки у контексті війни. Вони є ознакою поваги до інших громадян у цивілізованому суспільстві, за яке сьогодні бореться наша армія.

Отож, варто пам’ятати, що в нинішніх реаліях  у багатьох людей може розвинутись посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). І ось що може зробити кожен з нас, аби згладити гострі кути і зайвий раз не травмувати їх у щоденному побуті:

1. Зберігайте соціальну дистанцію

…І не торкайтесь тіла іншої людини без попередження (та й з ним робити цього вкрай не бажано). Дотримуватись соціальної дистанції — норма не тільки під час пандемії Covid-19 (хоча і ця хвороба, на жаль, нікуди не зникла). Раніше ми писали про те, чому не можна порушувати особистий простір іншої людини.

Звичка стояти у чергах впритул один до одного — радянський рудимент, пам’ять про черги у часи дефіциту. Поводитись так сьогодні, навчаючи і нові покоління стояти впритул один до одного, не варто: адже це не гігієнічно і просто не ввічливо. 

А у людей з ПТСР ще й може стати тригером: тісний фізичний контакти чи несподіваний дотик може асоціюватись у них із безпосередньою загрозою. Тож не варто дивуватись непередбачуваній реакції.

Порушення соціальної дистанції викликає неприємні відчуття у всіх. Пам’ятайте про те, що від дихання сусідові в потилицю черга не просувається швидше. Зберігаючи соціальну дистанцію, ви проявляєте повагу до чужої приватності, і до самих себе.

“Будь-які звуки, що можуть нагадувати вибухи чи постріли, повинні бути під суворим табу в країні, яка переживає війну.”

 

2. Дотримуйтесь режиму нічної тиші у багатоквартирних будинках

Знову-таки, це правило діє не тільки в умовах війни.

Порушення режиму нічної тиші у багатоквартирних будинках є порушенням статті 24 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” та потягне наслідки, передбачені статтею 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Коли ви шумите в квартирі після 22:00, то можете зашкодити чутливому сну військового, який потребує спокою. Або не дати виспатись хірургові, якому наступного дня потрібно проводити операцію. Чи людини поважного віку, якій загалом може бути складно заснути. Доречі, високий рівень стресу, в якому ми зараз живемо, може викликати проблеми зі сном абсолютно у всіх. Тож ваша вечірка, або просто голосні розмови серед ночі можуть позбавити сусідів і без того малих шансів на необхідний відпочинок.

А тепер давайте додамо до цього нездорового “коктейлю” виснажливі нічні сирени.

Тож, перш ніж шуміти після 22:00, задумайтесь, якого нищівного удару по чужому здоров’ю ви можете завдати. 

А, якщо вже хочете погуляти, робіть це у спеціально призначених місцях. 

І пам’ятайте, що ваша вечірка можлива тільки завдяки ЗСУ.

“Якщо ви задаєте собі питання, що можете зробити для військових, то найкращою формулою є спокій і тиша.”

3. Бути байкером — вже не так круто

Звісно, байкери звикли, що вони — найкрутіші. Однак з початком війни ми всі зрозуміли, хто тут крутий по-справжньому.

Перегони без глушника ні в кого не викликають захвату. Вони викликають тільки роздратування оточуючих.

А у осіб з ПТСР такі звуки можуть асоціюватись зі звуками із фронту.

Тож зараз найкращий час, щоб попрощатись з такою голосною їздою. 

Доречі, заощаджені на бензині гроші можна задонатити на ЗСУ.

“Порушення режиму нічної тиші у багатоквартирних будинках є порушенням статті 24 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” та потягне наслідки, передбачені статтею 128 Кодексу України про адміністративні правопорушення.”

4. Відмовтесь від салютів і петард

Будь-які звуки, що можуть нагадувати вибухи чи постріли, повинні бути під суворим табу в країні, яка переживає війну.

Доречі, салюти і петарди можуть не тільки викликати неприємні асоціації у людей, але й лякати тварин. 

Тож, на майбутньому святкуванні Нового року чи весілля замість цього краще заспівати гімн України. І згадати, що це свято можливе тільки завдяки ЗСУ.

5. Не нагадуйте про війну, але вислухайте, якщо людина сама захотіла про неї поговорити

Не варто навмисно нагадувати про війну військовим чи переселенцям. Можливо, вони у цей час хочуть, нарешті, відволіктись від цієї теми і переключитись на щось світле.

Втім, якщо людина сама почала говорити про пережите, вислухайте її. Дайте співрозмовнику змогу виговоритись і старайтесь, зі свого боку, не розхитувати емоційну гойдалку.

Варто пам’ятати, що будь-які емоції (як хороші, так і погані) — це навантаження на нервову систему. Людина, яка повернулася з війни, потребує спокою і відносно “рівного” тону у спілкуванні. Тож, із емоційними розмовами та сентиментальними концертами краще зачекати.  

Якщо ви задаєте собі питання, що можете зробити для військових, то найкращою формулою є спокій і тиша. 

P.S.: Подякуйте! 

Універсальним жестом подяки військовим є прикладена до серця рука та схиляння голови.

На базі консультацій з лікарями гарячої лінії Міністерства охорони здоров’я матеріал підготувала Віра Градюк