інформаційна платформа для людей поважного віку

«Це не про 90-60-90»

Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «актор» чи «акторка»? Все-таки, ця професія переповнена стереотипами, штампами і упередженнями. І сьогодні ми поговорили про них, а ще – про справжню користь акторської майстерності з режисеркою Народного театру сатири «Під Мостом», Мартою Горохов’янко.

–       Марто, Ви – режисерка народного театру. Сюди приходять люди, які є спеціалістами в різних галузях. Але всі вони потрапляють до світу театру. Що можуть дати людині заняття акторською майстерністю?

–       Аматорські театри класні тим, що вони вчать ораторському мистецтву людей, які, в принципі, не дотичні до театру. Це розвиває. Розвиває фантазію, уяву. А, за рахунок того, що в тебе розвиваються фантазія і уява, ти можеш креативніше мислити, навіть в своїй професії. Це впливає на твій мозок і на те, як ти починаєш мислити.

А друга, дуже важлива, річ – це те, як ти спілкуєшся. Тому що театр – це сценічна мова. А вона потрібна не лише в театрі, акторам. Будь-якій людині, в будь-якій професії треба вміти говорити гарно. І цього навчає театр. І, тому, класно, що ми на наших заняттях займаємося і сценічною мовою. Люди вчаться гарно говорити і заворожувати людей своїм голосом.

–       Так, і є ж вправи для акторів, де вони вчаться правильно виражати свої емоції. Зараз люди, в принципі, стають психологічно грамотнішими. Ми тільки вчимося висловлювати свої почуття. Мені здається, театр цього теж навчає…

Ви ведете і дитячу, і дорослу групи. Чим відрізняються ці взаємодії?

–       З дітьми мені іноді навіть цікавіше працювати, бо у них немає штамповості. Вони не скуті, не бояться щось сказати не так, виглядати негарними чи якимись «не такими». Діти набагато щиріші, ніж дорослі.

«Це дуже дурний, штучно створений міф про те, що в театрі всі повинні бути дуже гарні, високі… Звичайно, актор має бути в хорошій фізичній формі. Тому що, все-таки, пластика актора дуже важлива. Але це не про фігуру, не про «90-60-90». Це про те, що у будь-якій вазі маєш почувати себе здорово, і рухатися здорово, пластично. Але все це набувається шляхом репетицій і занять. Навіть якщо немає особливих задатків, 90% – це робота над собою.»

Дорослі, коли імпровізують (особливо новачки), дуже скуті. Їм аж важко рухатися. По тілу і по тому, як людина говорить (і що вона говорить), як імпровізує, видно, наскільки людина скута. Дорослі дуже бояться здатись «не такими». А дітям – всерівно, вони дуже відкриті, і це класно. І тому, інколи в нас навіть бувають спільні заняття з дітьми і дорослими. Щоправда, це буває рідко. Через графіки роботи у дорослих і навчання у дітей ми не завжди можемо їх поєднувати. Але, коли ми робили такі експерименти (от у нас були спільні недільні репетиції), діти беруть від дорослих, а дорослі беруть від дітей. І це дуже круто, коли є таке поєднання!

«Вони не скуті, не бояться щось сказати не так, не бояться виглядати негарними чи якимись «не такими»

Взагалі, у нашого театру була така концепція, започаткована нашим засновником, Валерієм Москаленком. Суть її полягала в тому, що маленькі діти вчаться у старших. В нас ніколи не було поділу театру на молодшу, середню групу. При тому, що в дитячому театрі в нас діти від 6-ти до 18-ти років. Це ж абсолютно різні вікові категорії. І якраз теорія і практика Валерія Васильовича полягала в тому, що він об’єднував малих і дорослих. Малі дивились, як працюють старші, як загалом потрібно працювати. Це вчить дітей. І тому ми далі продовжуємо цю традицію.

–       Я, власне, теж зауважила: наприклад, в сусідній Польщі на конкурсах декламаторів присутні всі вікові категорії, і нікого не поділяють на дітей, підлітків, молодь чи пенсіонерів. Всеодно всім є чого навчитись одне в одного. І в такі миті думаєш: а для чого їх ділити? Адже вони можуть поспілкуватись між собою і «набратися» чогось корисного.

Отже, вікових обмежень в театрі «Під Мостом» немає? Чи є вік, коли людині запізно займатися акторською майстерністю?

–       Ні, такого немає. В нас буває тільки так, що зарано. Малесеньких дітей (3-5 років) ми не беремо, їм потрібно ще трішки підрости. А в дорослих немає ніяких обмежень, тому що можна розвиватися у будь-якому віці.

«Герої бувають різними. Відповідно, і актори теж мають бути різними. Немає такої ідеальної картинки, яку штучно створюють»

Особливо те, про що ми вже говорили: коли старші діляться досвідом з молодшими. І це стосується не лише старших і молодших дітей, але й дорослих зрілих людей. Шістдесятирічна жінка може поділитись досвідом із двадцятирічною дівчиною.

«…Люди, які так говорять, ніколи не були в театрі»

Тим паче, є різні ролі. І для них потрібні різні вікові категорії. Нещодавно ми працювали нд п’єсою Фернандо Аррабаля «Пікнік», і в нас була проблема: потрібна була жінка років п’ятдесяти, а на той час в театрі не було такої. Все ж таки, краще, коли акторка грає свою вікову категорію.

–       А як же стереотип про те, що акторка чи актор – це обов’язково дуже молода, дуже здорова і дуже красива людина?

–       Ні, це все – міф! Неправда. Люди, які так говорять, ніколи не були в театрі. Адже в будь-якому професійному театрі є актори будь-якого віку, різної зовнішності, різної ваги. Ніяких таких обмежень немає. Герої бувають різними. Відповідно, і актори теж мають бути різними. Немає такої ідеальної картинки, яку штучно створюють. Це – неправда.

–       Мабуть, якщо ми хочемо, щоб театр був «живим», то повинні зробити його таким же різноманітним, як реальне життя.

–       Так! Люди – різноманітні. Відповідно, і театр має бути різноманітним. В жодній п’єсі драматург не описує усіх героїв однакової, ідеальної зовнішності, 90-60-90.

Це дуже дурний, штучно створений міф про те, що в театрі всі повинні бути дуже гарні, високі… Звичайно, актор має бути в хорошій фізичній формі. Тому що, все-таки, пластика актора дуже важлива. Але це не про фігуру, не про «90-60-90». Це про те, що у будь-якій вазі маєш почувати себе здорово, і рухатися здорово, пластично. Але все це набувається шляхом репетицій і занять. Навіть якщо немає особливих задатків, 90% – це робота над собою.

–       Після перемоги на Громадському бюджеті театр «Під Мостом» отримає оновлений простір для роботи. Що в ньому буде?

–       Так, цього року ми перемогли з нашим проектом «Облаштування театральної майстерні в палаці Хоткевича» на Громадському бюджеті. Це буде новий, крутий функціональний простір у стилі «Black box», тобто «Чорний кабінет». Він поширений не лише в Європі (як часто говорять), але й в країнах СНД. В усіх театральних вузах є аудиторії, які виглядають, як чорний кабінет, тому що це, все-таки, налаштовує актора на гру і на те, що він – на сцені. І, відповідно, це виховує актора. Наш театр є більш навчальним: це театр-студія для дітей. І Народний театр сатири є аматорським, відповідно, ми теж займаємось театральним навчанням. Тому нам обов’язково потрібна була аудиторія у такому стилі. Тим паче, в таким простір можна запрошувати людей: на майстер-класи, камерні покази. Тому вже чекаємо на реалізацію цього проекту, щоб запрошувати гостей.

–       Особливо тих, які голосували за проект? Адже вони заслужили.

–       Так, однозначно! (Сміємось)

–       Окей, і тепер, після всього добра, про яке ми дізнались, головне питання: як же стати актором театру «Під Мостом»? Що потрібно для цього зробити?

–       Ви просто шукаєте нас в соціальних мережах, або на сайті Палацу Хоткевича, або ж можете  прийти безпосередньо (вул. Кушевича, 1 у Львові) і запитати, де тут театр «Під Мостом». Приходьте, телефонуйте, ми домовимось про співбесіду. І приходьте на репетиції!

–       А кастинг буде?

–       Ні, в нас немає суворого відбору. Людина сама відчуває, коли це «її» або «не її». Можна прийти і спробувати себе. Якщо людині це «заходить», вона залишається і стає повноправним членом нашого театру. Дуже важливо, чи підійде людині атмосфера. В нас колектив дуже дружний, актори постійно спілкуються поза репетиціями (теж незалежно від віку, в нас усі різного віку, але немає ніяких бар’єрів). Тому все залежить від людини. Але треба спробувати! Не спробуєте – не будете знати.

–       Ми, все-таки, робимо матеріал для дорослих. Чи заняття для них безкоштовні?

–       Так, в Народному театрі сатири «Під Мостом» заняття для дорослих безкоштовні.

–       Клас! Дякую за розмову, і готуйтесь до напливу акторів.

–       Будемо чекати!

 

Спілкувалась Віра Градюк

Фото героїні та з архіву театру “Під Мостом”

ПРО100

інформаційна платформа для людей поважного віку

“Сайт розроблено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО «Суспільство і право» і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Суспільство і право» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу”

ВИ МОЖЕТЕ НАПИСАТИ НАМ,
АБО ЗАМОВИТИ БЕЗКОШТОВНИЙ ЗВОРОТНІЙ ДЗВІНОК