Що таке медійна грамотність та як медіа впливає на нас
Сьогодні інформація, яку ми споживаємо з газет, телебачення, радіо потрохи відходить у минуле, а натомість приходить нова ера діджиталізації. Тобто тепер усі новини можна дізнатись в одну секунду прямісінько зі смартфона. Інформація стає доступнішою, все більше людей розповсюджують ту чи іншу новину, а отже збільшується ризик отримати неправдиву чи неперевірену новину. Аби не потрапити “на гачок” фейкових новин та як виховувати у собі навички медійно грамотної людини розповідає Андрій Фендик – експерт, координатор проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність”.
-Яка це медійно грамотна людина, якими навичками вона володіє?
-Якщо говорити дуже просто і зрозуміло, медійно грамотна людина – це людина яка вміє розрізняти інформацію, правильно її утворювати та не ведеться на різноманітні маніпуляції, а навпаки ефективно управляє отриманою інформацією. Тобто, це вміння ефективно, правильно і якісно користуватись і управляти інформацією.
-Якраз ваша організація IREX in Ukraine й займається тим, що навчає людей виховувати у собі ці навички та поширювати знання далі.
-Так, правильно, організація IREX in Ukraine і проєкт “Навчай та розрізняй: інфомедійна грамотність”, де я є координатором, саме займається навчанням інших, зокрема, як ефективно розрізняти правдиву й неправдиву інформацію, у яких новинах ми можемо зустріти маніпуляцію, як не вестись на провокації реклами, тобто, як ставати більш медіаграмотним. Ми подаємо ті знання, які є актуальними зараз і робимо це у різні способи – вебінари, тренінги, зустрічі, курси, відеопроєкти та інше. Загалом, наше навчання націлене на вчителів, викладачів, державних службовців та інших, які передають далі, отримані знання від нас, своїм учням, працівникам, колегам й використовують їх на практиці. Відтак після наших тренінгів ці люди вміють відрізняти факти від суджень, розуміти де нами маніпулюють, що таке стереотипи, а що є упередженням в новині та загалом, як зрозуміти що вона неправдива, тобто фейк.
-А як от розуміти що медіа на мене впливає і мені необхідно підтягнути свою медіаобізнаність?
-Медіапростір та ЗМІ впливає на нас щосекунди, адже це постійне утворення інформації, а далі вже відповідальність лежить на нас самих – чи ми станемо її заручниками, чи повіримо новині, або побаченому сюжету на телебаченні, чи проаналізуємо, перевіримо додаткові джерела інформації, чи можливо переглянемо думку експертів по цій темі. Якщо відповідь “так”, тоді ми зробимо відповідні висновки і сформуємо власну думку, якщо “ні”, тоді ця новина нас поглине і ми повіримо написаному одразу не розбираючись.
-А чи є якісь методи або вправи, як перевірити чи не став я заручником медійного світу?
-Є одна цікава вправа. Щоразу коли з’являється бажання відкрити телефон і переглянути новини, або ж почитати газету, чи подивитись телевізор, у цей час спробуйте фіксувати скільки на це часу було витрачено. У декого це може бути одна година в день, а у когось за результатом вийде більша частина часу що є в добі, тоді це означає, що інформація, яка крутиться в інтернет-просторі людину поглинає. А секрет медіакомпаній є у тому, щоб люди споживали якомога більше інформації, і проводили час на їхніх сайтах довше, тоді як наслідок такі люди, “купуються” частіше на рекламу, на певні месседжі, тобто “підсідають” на контент.
-А це погано мати свій улюблений телеканал, газету, інтернет-ресурс, одне джерело, де я отримую інформацію?
-Це так звана інформаційна бульбашка. Нам потрібно виходити з неї час від часу, дивитись що думають, пишуть інші, як подають свої думки, чи об’єктивна стаття й у ній висвітлені усі сторони, аналізувати та залишати за собою право вибору й право розуміння де є правда. Тобто, моя порада, краще переглянути таку саму новину ще в кількох виданнях, пошукати думки експерта на цю тему та почитати, якщо знаєте будь-яку іноземну мову, що пишуть про це закордоном. Тоді це дасть змогу критичніше ставитись до інформації, котра до нас доходить.
-Поділіться, будь ласка, кількома ознаками як зрозуміти що новина є фейковою, чи в ній є стереотипи або упередження?
-Спершу треба розрізняти інформацію, наприклад, є інформаційне повідомлення, є новина, є стаття, а є допис у соцмережах. У кожного з них своя подача, свій характер написання. У новині обов’язково має бути присутня інформація де це сталось, з ким сталось, що саме відбулось, хто був очевидцем, чи є у новині інша протилежна думка, тобто одним словом чіткі конкретні факти, які наповнені точними даними. Новина має бути об’єктивна. Якщо у ній висвітлена і виокремлена особиста думка журналіста, чи редакції або експерта і вона є однобока, тоді це буде не новина, а стаття чи блог якогось аналітика, наприклад, його огляд на економічну ситуацію в країні. Ще одна ознака маніпуляції в новині – це занадто емоційне забарвлення, коли автор намагається тиснути на нашій емоції. У цьому випадку ми бачимо надто емоційні заголовки, через які не пройдемо повз і обов’язково “клікнемо”, щоб почитати далі.
Підготувала Вероніка Кашинська для ГО “Суспільство і право”
За посиланням ви можете переглянути розгорнуте відеоінтерв’ю з паном Андрієм на нашому YouToube каналі: Що таке медійна грамотність