Що таке договір довічного утримання (догляду), і як правильно його укласти?

Часто люди залагоджують питання власного утримання у поважному віці шляхом укладання договору довічного догляду. Аби піти на цей крок, передусім  необхідно впевнитись в людях, з якими ви будуватимете договірні відносини. А також дізнатись про особливості такого договору та наслідки його укладення.  

 Чим є договір довічного утримання (догляду)?

Порядок укладення договору довічного утримання (догляду) регулюється Цивільним кодексом України, в якому зазначено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням  та (або) доглядом довічно.

NB! Договір довічного утримання (догляду) обов’язково має бути укладений письмово та засвідчений у нотаріуса. Якщо за договором передається нерухоме майно, необхідна також і державна реєстрація документа.

Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа, незалежно від її віку та стану здоров’я, а набувачем –  повнолітня дієздатна фізична або юридична особа.

Якщо  набувачами  є  кілька  фізичних  осіб,  вони  стають співвласниками   майна,   переданого  їм  за  договором  довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Тоді їх обов’язок  перед відчужувачем є солідарним.

Крім того договір  довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

• Чи може бути предметом договору довічного утримання (догляду) майно, яке є у власності кількох осіб?

Так, якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні, або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Крім того, майно, яке належить подружжю, може бути відчужене ним на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного з подружжя, обсяг зобов’язання набувача, відповідно, зменшується.

2.  Які ж обов’язки є у набувача за договором довічного утримання (догляду)?

Відповідно до законодавства, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Якщо обов’язки набувача не були конкретно визначені, або ж потреба забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду виникла вже після підписання договору, спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Ще одним обов’язком набувача може бути забезпечення відчужувача житлом у будинку або квартирі, які йому передані за договором довічного дарування (утримання), якщо такий обов’язок буде прямо прописаний. У такому випадку в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.

Якщо набувач зобов’язаний надавати відчужувачу щомісячне матеріальне забезпечення, то таке матеріальне забезпечення підлягає грошовій оцінці. Оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані, за згодою відчужувача, члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.

Відмова відчужувача у наданні такої згоди може бути оскаржена у суді. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, сторони договору можуть домовитися про заміну речі, яка була передана за договором, на іншу річ. Однак, у цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути змінений або залишений незмінним за домовленістю сторін.

NB! Найважливішим в договорі довічного утримання (догляду) є те, що набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором,  укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину, тобто не може вчиняти з даним майном жодних дій.

Крім того, Цивільним кодексом України передбачено, що набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо ж частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Отже, слід пам’ятати, що особа, якій ви передаєте своє майно за договором, за вашого життя не може ним розпоряджатися (продавати, дарувати), що є вашою гарантією.

Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

 3. В яких випадках договір довічного утримання (догляду) може бути припинений?

Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

• на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь  якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
• на вимогу набувача;
• також договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

NB! У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. В такому випадку витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Якщо ж договір розривається у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Якщо набувач за договором довічного утримання (догляду) помирає, то його обов’язки  переходять до спадкоємців до яких перейшло право власності на майно, що було передане йому відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо спадкоємців немає, або вони відмовилися від прийняття майна, то право власності на це майно набуває відчужувач. В даному випадку договір довічного утримання (догляду) припиняється.

У разі, якщо набувачем є юридична особа: якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором довічного утримання (догляду), перейшло до її засновника (учасника), до нього переходять права та обов’язки набувача за договором довічного утримання (догляду).

На базі інформаційних матеріалів ГО «Суспільство і право» підготувала Віра Градюк, в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО “Суспільство і право” і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Фото авторки.