інформаційна платформа для людей поважного віку

Нове життя у новому місті: як люди старшого віку починають усе з початку після евакуації.

Наталя Бондаренко – керівниця Фундації підтримки осіб старшого віку “Вік Щастя” у м.Словʼянськ. За фахом психолог, а також активістка та громадська діячка. Через війну переїхала у м.Кропивницький, де з командою продовжують активно свою діяльність.

Розкажіть, будь ласка, чим займається ваша громадська організація “Вік Щастя”, які є напрями роботи?

До початку повномасштабної війни в Україні у нас існувало дуже багато напрямів. Ми створювали нові проєкти, працювали з міжнародними фондами, тобто активно залучали людей поважного віку до прийняття рішень у місті, вчили як бути корисним своїй громаді та державі загалом. Основна діяльність була у м.Словʼянськ. У нас діяв спортивно-оздоровчий напрям – ми створили Клуб скандинавської ходьби та пілатесу для активного та здорового довголіття. Також  займались демократичним розвитком – це різні практики, навчальні тренінги та інструменти долучення до прийняття рішень на місцевому рівні, розповідали про сучасні технології, в тому числі й навчали медійної грамотності, кібербезпеці. Так, як я за фахом психолог, то активно діяв напрям психосоціальної підтримки. Це такі групи взаємодопомоги, де завдяки різним вправам та технікам люди старшого віку вчаться чути себе, прислухатись до своїх почуттів та допомагати собі й своїм близьким. З останніх наших досягнень, ми створили Раду Сеньйорів і це перша така офіційна рада в Україні, де зібрані люди поважного віку, які долучаються до прийняття рішень на місцевому рівні. Ми розробили положення, вибрали членів, провели перші засідання, але згодом розпочалась війна, яка трішки порушила наші плани. Наразі, плануємо рухатись далі, точно не зупинятись та відновлювати Раду Сеньйорів.

Коли розпочалась повномасштабна війна, як підтримували звʼязок з людьми старшого віку?

Ми створили групу для спілкування, переписувались, намагались долучати людей до різних чатів взаємопідтримки в онлайні. Адже, у перші дні люди були розгублені та ніхто не розумів що буде далі, що робити і як діяти. Більшість людей старшого віку потягнулись до своїх сімей, хтось мав змогу переїхати за кордон, хтось в інші міста України. Більшість все ж таки виїхали зі Слов’янська. Відтак ми з командою також прийняли рішення, що ГО “Вік Щастя”, теж переїжджає у м.Кропивницький.

Чи змінилась зараз напрями вашої роботи в організації?

У Кропивницькому ми знову створили Клуб скандинавської ходи, і були вражені, що ця можливість зустрітись та поспілкуватись стала дійсно необхідна для людей поважного віку. Ми запрошували приєднуватись не лише місцевих мешканців, а й усіх хто теж вимушено переїхав та знайшов у Кропивницькому тимчасовий або постійний притулок. До нас приходили люди зі Словʼянська, Харкова, Лисичанська, Сєверодонецька, Ямполя та інших міст. Зараз цей клуб – це місце для людей старшого віку, де вони гуртуються та намагаються адаптуватися до нового життя. Також ми змогли евакуювати та перевести наш комп’ютерний клас. Нас гостинно прийняв  Гончаренко Центр у Кропивницькому, дав нам змогу відновити комп’ютерну школу та продовжити працювати на базі центру.

Які зараз створюєте активності та проєкти для людей старшого віку?

Зараз ми й далі відновлюємо проєкти, які були до війни та додаємо нові активності. Нещодавно запустили Юридичну Академію – це доступ до правової допомоги для людей поважного віку. Ми вчимо літніх людей, яким чином вони можуть бути почуті в нашій державі та як їм отримати повноцінну правову підтримку. Також у нас є проєкт в партнерстві з громадською організацією “Суспільство і право”, ми читаємо різноманітні освітні семінари. І усе це в офлайн форматі, адже зараз потрібно спілкуватись наочно, особливо для людей старшого віку це вкрай важливий спосіб спілкування. Ми працюємо над реалізацією одного проєкту національного рівня, де залучені й міжнародні психологи та наші партнери у кількох містах України. Також сподіваємось що найближчий місяць ми втілимо ідею відкриття нашого простору “Вік Щастя” для людей поважного віку. Там плануємо проводити освітні тренінги, різноманітні зустрічі та навчання, хочемо, щоб на місці постійно працювали фахові спеціалісти такі, як юрист та психолог і усі люди старшого віку могли в будь-який час звернутись по безоплатну допомогу. Це має бути безпечний та комфортний простір.

Як ви заохочуєте людей старшого віку до усіх проєктів, чи мають вони бажання у своєму віці розвиватись та які виклики при цьому долають?

Я маю такі показники, що до війни частка старших людей в Україні становила 25% – це третина населення нашої держави. І це моя мотивація та бажання, аби вони були почуті. Ми живемо в демократичній державі, а отже усі верстви населення мають бути не виключені з соціального життя. Старші люди мають бути, навпаки, соціально активними, бути дотичними до прийняття рішень, що стосуються їхнього життя, пропонувати владі свої ідеї, бо вони мають досвід, мудрість та бажання.

І на останок, щоб хотіла додати. Ми не зупиняємо своєї діяльності, а навпаки йдемо далі. Місто Кропивницький більший ніж Словʼянськ, тут і більше можливостей. Зараз в місто приїхало багато переселенців, людей які отримали травму війни. Людина старшого віку переживають це все набагато важче, адже їм десь складно розлучитись зі звичними речами, з якими вони прожили багато років, це і родина і товариші, і побут, і звички. Їм на відмінну від молодих людей дається усе складніше та можливо десь емоційніше. Тож наша основна робота – це допомога в адаптації та інтеграції людей в громаду, вклад в їхню освіту, вони мають розуміти що вони українці й що вони є теж державою.

Спілкувалась Вероніка Кашинська. Матеріал створено в рамках проєкту «Критичне мислення та гігієна інформації в часи пандемії та інформаційної ери», який реалізується ГО “Суспільство і право” і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Фото героїні зі сторінки у соціальній мережі Facebook.

ПРО100

інформаційна платформа для людей поважного віку

“Сайт розроблено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО «Суспільство і право» і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Суспільство і право» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу”

ВИ МОЖЕТЕ НАПИСАТИ НАМ,
АБО ЗАМОВИТИ БЕЗКОШТОВНИЙ ЗВОРОТНІЙ ДЗВІНОК