інформаційна платформа для людей поважного віку

«Десь рік ми всі наші навчальні події проводили з закритою камерою. Тому що людям було ніяково відкриватись і показувати себе такими, як вони є. Тому що звикли бачити тільки молодих, доглянутих жінок і мужчин на екранах»

Фото з приватного архіву героїні

Ну, що ж, то які плани на 2021-ий рік? Як щодо навчання? Людмила Логінова, наприклад, за один рік пройшла навчання на 19-ти курсах і отримала 16 сертифікатів від Міністерства цифрової трансформації.  А у власному тренінговому центрі для старших людей, робить неймовірні цифрові речі. Які саме, а також про особливості навчання в поважному віці – у нашій розмові.

 

– Ви не тільки навчаєте людей комп’ютерної грамотності… Мені здається, тут доречніше сказати «цифрової грамотності»?

– Так.

– …А й допомагаєте їм створювати власні Ютуб-канали. Розкажіть, будь ласка, про кількох особистостей, яким Ви в цьому допомогли.

 – Так, ця тема дійсно отримала свій розвиток досить несподівано: серед моїх знайомих є медична сестра. Я можу назвати її ім’я – це, дуже популярна блогерка, Ольга Папсуєва. Колись я була знайома з їхньою сім’єю і побачила, як вона почала знімати блог. Мені дуже сподобалась її історія: вийшовши на пенсію, вона опинилась «не при ділі». Все життя пропрацювала медичною сестрою. І, коли залишилась вдома, син приніс відеокамеру, дав татові і сказав: знімай маму.

 «…вона перенесла, якщо не помиляють, інфаркт, і потрапляла в реанімацію. І вона про це розповідала»

 Нехай вона розповідає, як смажить котлети, як варить борщ, як ремонтує якісь речі. От все, що вона робить, знімай. І от вони почали цю роботу робити. Зрозуміло, що син допомагав обробляти, викладати, просувати канал. Вони тільки знімали. І зараз у Ольги понад 800 тисяч підписників (станом на день нашої розмови їх уже 900 тис. – ред.)!

 – Wow!

 – Так. І вона перенесла, якщо не помиляють, інфаркт, і потрапляла в реанімацію. І вона про це розповідала (у своєму блозі – ред.). Тобто, людина відкрита. І розповідає про те, що з нею відбувається. Причому, молодь її дивиться, бо вона вчить їх, як вести господарство. А ровесники дивляться, бо розділяють її оптимізм і прислухаються до її порад, як зробити життя таким… більш, мабуть, творчим. І… оптимістичним. Ольга – дуже оптимістична людина.

«Причому, молодь її дивиться, бо вона вчить їх, як вести господарство»

І от, коли ми обговорювали з її чоловіком, я розповіла про свій (тренінговий – ред.) центр. І він каже: «Людмило, нам потрібно до Вас на навчання!». Я питаю: навіщо? Адже такий популярний канал: тільки викладається перше відео, за пергу годину – 20-30 тисяч переглядів, це фантастична цифра. А він каже: «Ти розумієш, ми вміємо тільки знімати, ми навіть не можемо обробляти наші ролики. За нас це робить син…».

 – …А вони уже хочуть самі.

 – Так. А хочеться ж робити щось самим. І, одним словом, ця історія, я її розказала своїм співробітникам, своїм партнерам. Це було три роки тому. Ми почали обговорювати ці теми: а як людині, такій дорослій… Адже зрозуміло, що красою вже ніхто не вражає. Ну як от взяти і почати це показувати? І почали думати: а чим же ми можемо поділитися? І, виявляється, у кожного є якесь хобі, якісь захоплення: або на дачі працюють, або люблять подорожувати. Тобто, є чим поділитися. Питання: а кому все це розповідати? Нашим дітям і внукам, які настільки зайняті, що добре, якщо зідзвонимось раз на тиждень, чи на місяць, і запитаємо, як здоров’я-як справи?.. Кому це розповідати? І от почали поступово освоювати техніку відкритої камери. Десь рік ми всі наші навчальні події проводили з закритою камерою. Тому що людям було ніяково відкриватись і показувати себе такими, як вони є.

 – Нічого собі…

 – Так. Тому що звикли бачити тільки молодих, доглянутих жінок і мужчин на екранах. І поступово, раптом почали розуміти, що дуже багатьом цікаве життя звичайних людей.

  «Мої особисті спостереження на рівні фізіології: місяць інтенсивного навчання, і людина молодіє на рік. І от, якщо людина провчилась рік, то по всіх проявах: фізичній активності, розумовим навантаженням, вирішенню творчих завдань, – молодіє, як мінімум, років на 12. Скажіть, хто відмовиться від такого способу омолодження?..»

 Почали проводити прямі ефіри. І от, як приклад того, що людина спочатку вчиться створювати ролики (привітальні якісь, сімейні альбоми), а потім вже не соромиться і себе показувати, ділячись якимись досвідом: і медичним, якщо це медичний працівник, і якимись сімейними порадами, або хенд-мейдом. І от такий яскравий приклад: за декілька років у мене багато хто з учнів почав вести власний блог. Одна з жінок, рукодільниця, після інсульту була змушена з міста переїхати на дачу.

« І поступово, раптом почали розуміти, що дуже багатьом цікаве життя звичайних людей»

 І їй порадили плести з газетних трубочок: робити щось, щоб розвивати моторику рук. У неї свій відео-канал, у неї зараз вже є інтернет-магазин. Вона прекрасно представляє в LinkedIn-і інших соціальних мережах свої роботи. І її роботи купуються, ну, не скажу, що по всьому світу, але у декілька країн. І, таким чином, дивлячись на такі позитивні приклади один одного, допомагаємо освоювати техніку відеоблогінгу людям будь-якого віку. І, як не дивно, швидше теми знаходяться для дорослих людей, тому що більше досвіду. Тому що більше знань. Тому що більше бажання поділитись. А от молодь дуже гальмує в цьому плані, чесно кажучи.

«Після інсульту була змушена з міста переїхати на дачу. І їй порадили плести з газетних трубочок: робити щось, щоб розвивати моторику рук. У неї свій відео-канал, у неї зараз вже є інтернет-магазин. Вона прекрасно представляє в LinkedIn-і інших соціальних мережах свої роботи. І її роботи купуються, ну, не скажу, що по всьому світу, але у декілька країн.»

Як до старших людей потрапляють смартфони? Їм же діти віддають. Планшети, комп’ютери, смартфони. І зараз в нас йде курс «З мобілкою на «ти», де на смартфоні знімається відео, обробляється, викладаються в Ютуб. І наші бабусі дивують внуків своїми творчими роботами.

– У чому, на Вашу думку, особливість навчального процесу в старшому віці?

 – Навчання, з одного боку, має бути таке ж доступне і поетапне, як і навчання дітей: послідовність, системність, техніка малих кроків і щоб результати обов’язково можна було застосувати. Якщо людина навчається, вона повинна знати, як ці знання застосовувати. Практичність і ціль – це перше.

«…тому що більше досвіду. Тому що більше знань. Тому що більше бажання поділитись. А от молодь дуже гальмує в цьому плані, чесно кажучи.»

  Друга особливість, яку ми впроваджуємо в своєму центрі – це передача навиків. Навчився сам? Навчи трьох своїх знайомих. Не має значення, чого: наводити порядок в комп’ютері, оформити свою сторінку в соц. мережах, оформити свій канал. Отак, за три роки в нашому центрі «виросло» понад 60 спікерів. Наші учні почали у нас викладати. І це найкращий спосіб закріпленнях своїх знань. А обмежень, чесно кажучи, не зустрічала.

– Чому, на Вашу думку, варто навчатися протягом всього життя? Бо іноді люди кажуть, наприклад: «Навіщо я буду навчатись? Мені ж вже 60…»

 – Ну, я б сказала, що, така точка зору, в основному у 40-45-літніх. Це криза середнього віку. Вони вважають: якщо я на цьому багажі зміг пропрацювати, «відбутись» у житті, то більше мені не потрібно. І от, якщо запитати, чого навчаються і як давно проходили курси люди 40-45-літні, ви здивуєтесь: вони набагато менше вчаться, ніж 60-літні.

 – Дуже цікаво!

 – Це факт. От я, наприклад, зараз купила в одного дуже відомого спікера (абонемент – ред.) на три місяці, це шість курсів. І я це роблю приблизно кожні три місяці. Керуючи своїм центром, ще проходжу нові навчання. В нашому віці, скажімо, у 60 (це юний вік для пенсіонерів) необхідно вчитись з однією дуже меркантильною ціллю – аби уникнути старечої деменції. Потрібно давати роботу мозку: хтось розгадує кросворди, хтось читає книги.

Мої особисті спостереження на рівні фізіології: місяць інтенсивного навчання, і людина молодіє на рік. І от, якщо людина провчилась рік, то по всіх проявах: фізичній активності, розумовим навантаженням, вирішенню творчих завдань, – молодіє, як мінімум, років на 12. Скажіть, хто відмовиться від такого способу омолодження?..

Мені хочеться заразити людей старшого віку оцим неймовірним бажанням навчатись, цією енергією. Свого часу я пройшла через це сама і хочу ділитись з іншими.

 

Спілкувалась Віра Градюк. Матеріал створено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО “Суспільство і право” і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Фото з приватного архіву героїні.

ПРО100

інформаційна платформа для людей поважного віку

“Сайт розроблено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО «Суспільство і право» і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Суспільство і право» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу”

ВИ МОЖЕТЕ НАПИСАТИ НАМ,
АБО ЗАМОВИТИ БЕЗКОШТОВНИЙ ЗВОРОТНІЙ ДЗВІНОК