Українці думають, що досконало знають методи російської пропаганди. Але «розп’яті хлопчики» залишились у минулому. Нині використовується витонченіша інформаційна зброя. Відшукати болісну тему, сформувати у суспільстві протилежні позиції, знайти людей, які їх поділяють, та підбурювати їх один проти одного.
Для цього у країни-терориста є безліч інструментів: соціальні мережі, іноземні медіа, «хороші рускі», блогери-інсайдери, ІПСО та багато інших. Такі терміни, як «інформаційна війна», «спеціальні психологічні операції», «пропаганда» чули всі. Але далеко не всі розуміють, як самих українців використовують для цих процесів та як наша поведінка ненавмисно стає допоміжним інструментом для ворога.
Як розібратися та не потонути в цьому болоті російської пропаганди? Про це ви дізнаєтесь у межах курсу «Інформаційна гігієна під час війни» на сучасних та актуальних для України прикладах.
Курс буде корисним тим, хто хоче самостійно розібратися у методах російської пропаганди та зрозуміти, як не наступити на інформаційні міни ворога, а також для тих, хто хоче зрозуміло та просто пояснити рідним шкідливість певної інформації.
Цей курс стане у пригоді як зараз, коли ми в активній фазі війни, так і по її завершенню. З нашою перемогою інформаційна війна з росією не закінчиться.
Цей курс є продовженням торішнього курсу «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні» від ініціативи «Як не стати овочем» на платформі Prometheus.
15 годин (загальна тривалість відеолекцій – 2 години). 0,5 кредиту ЄКТС.
Реєстрація на курс доступна з 1 вересня 2022 року.
Модуль 1. Інформаційне поле під час війни
1.1. Вступ до курсу.
1.2. Як формується інформаційне поле під час війни?
1.3. Як формується інфополе: кейс «Залужний».
1.4. Де шукати правду: українські медіа?
1.5. Де шукати правду: іноземні медіа?
Модуль 2. Як працює російська пропаганда?
2.1. Як працює класична російська пропаганда?
2.2. Інструменти ворога: Телеграм.
2.3. Інструменти ворога: блогери-інсайдери.
2.4. Інструменти ворога: «хороші росіяни» та «ліберальні медіа».
2.5. Інструменти ворога: корисні ідіоти.
2.6. Інструменти ворога: ІПСО.
Модуль 3. Аналіз типових кейсів російських інформаційних операцій.
3.1. Кейс: розкол українці щодо переселенців.
3.2. Кейс: дискредитація України щодо теми зброї.
3.3. Кейс: показують те, що ми хочемо побачити.
3.4. Кейс: показують те, що ми боїмося побачити.
Модуль 4. Правила інформаційної гігієни.
4.1. Правила інфогігієни під час війни.
Сертифікат про успішне завершення навчання зі вказаною кількістю годин. Усі видані сертифікати внесені до реєстру, із яким можна ознайомитися за посиланням.
Професійний розвиток педагогічних та науково-педагогічних працівників з питань розвитку критичного мислення та медіаграмотності, впровадження інновацій в освітньому середовищі.
Загальні: знання та розуміння сучасних тенденцій розвитку освіти та цифрової реальності; критичне та системне мислення; здатність навчатися та вчити; здатність логічно обґрунтовувати власну позицію та конструктивно доносити інформацію; вміння розрізняти джерела інформації; здатність співпрацювати з іншими людьми.
Фахові: професійно-педагогічна, інформаційно-комунікаційна, інноваційно-дослідницька, цифрова, компетентності з інформального та професійно-особистісного розвитку, володіння актуальними знаннями в умовах реформ та соціальних трансформацій.
Навчити базовій інформаційній гігієні під час війни – основ фільтрування інформації та розпізнавання брехні.
Зараз половина українців вважають, що вміють розпізнавати фейки, проте тільки 3-11% насправді можуть це зробити.
32% українців визначає достовірність новини інтуїтивно, 42% – взагалі ніколи не перевіряють отриману інформацію.
Затверджену програму можна завантажити, натиснувши на її зображення вгорі, або за цим посиланням.
Засновниця волонтерської ініціативи «Як не стати овочем», авторка та ведуча радіо- / телепрограм з інфогігієни.
Понад 20 років працювала в комунікаціях — у корпораціях, агенціях, стартапах та власному бізнесі. Оксана спеціалізується на аналізі та формуванні інформаційного поля, вивчає поведінку людей у ньому. З 2015 року – постійний запрошений спікер Києво-Могилянської бізнес-школи.
Авторка трьох книг з інфогігієни. Дві з них стали переможцями Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2020» (номінація «Обрії»).
Анна Лоза
Менеджерка проєктів ініціативи «Як не стати овочем», аспірантка історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Експертка з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Джерело PROMETHEUS
“Сайт розроблено в рамках проєкту «Підвищення рівня поінформованості людей поважного віку – шлях до запобігання та мінімізації наслідків пандемії COVID-19», який реалізується ГО «Суспільство і право» і наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (проект Німецького фонду Маршалла США) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Суспільство і право» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу”